Стихійний гумор

Неординарний комік, зірка «Ліги сміху» та «Пари на мільйон» Марк Куцевалов має унікальний стиль і почуття гумору,  що припали до смаку багатьом українцям. З  початку повномасштабного вторгнення він активно підтримує ЗСУ, зокрема організував походи різними куточками України, зібравши під час них майже 16 млн грн для тих, хто боронить нашу незалежність. Ми поговорили про його шлях, мотивацію та гумор у найскладніші часи.

Коли ви зрозуміли, що стали впізнаваним? Був якийсь переломний момент?

Мабуть, «Ліга сміху» стала переломним моментом, коли наша команда в першому сезоні вилетіла  з другої гри. Потім на вимогу глядачів нас повернули на одну гру. Можливо, це й був перший момент народної любові. Мені тоді виповнилося 20 років. А у другому сезоні «Прозорий гонщик»  закріпив успіх.

Далі була друга хвиля популярності – з реаліті-шоу «Пара на мільйон». Пам'ятаю, що якось вийшов на вулицю за кавою, а до мене почали підходити незнайомі жінки. 

Який найбільший провал був у вашій кар'єрі? Як ви його вирішували?

Можливо, він на мене чекає попереду. На зйомках талант-шоу «Мультипотяг» я дуже нудьгував за кулісами, тому попросив дівчину, що займалася гримуванням, накласти мені на обличчя вельми помітний тональний крем, як у Трампа. Вона мені навіть зробила укладку, як у нього. Все це відзняли ще восени, до обрання президентом США Дональда Трампа. Цю серію скоро покажуть. Тоді це було смішно, а от зараз це матиме вкрай дивний вигляд після всіх заяв нового американського президента.

Що найбільше дратує в сучасному медійному просторі? Чи доводилося підлаштовуватися під нього?

Дратує багато блогерів в інстаграмі: якісь курси, реклама сумнівна –  аж алергія на них! Дратують наші попсові фільми в кінотеатрах, комедії, які штампують заради заробітку. Я, до речі, ледь не знявся в одному фільмі, але вчасно відмовився. Хоча мене зацікавила пропозиція знятися в кіно. Я гадаю, що компроміс можна знайти. Це можна зробити заради грошей, які тебе задовільнять, щоб потім використати їх на свою творчість — власну, автентичну. Це приймається. Однак загалом треба намагатися такого уникати.

Чи можна сказати, що гумор — це найсильніший PR-інструмент? Наскільки добре він працює задля просування особистого бренда?

Ні, вважаю,  що є потужніші PR-інструменти, які можна використовувати. Як довго ти протягнеш на одному гуморі? Проте заявити про себе дуже гучно можна стовідсотково.

А меми? Іноді бувають ситуації навіть дуже прикрі, а після них створюють меми, котрі трошки згладжують негативний присмак. Це гумор?

Це гумор. Мені здається, що меми недобру справу роблять, адже через них відмивається репутація сумнівних персонажів, котрі стають народними мемами ходячими. Відбувається розмиття певної грані між хорошими та поганими. Зникає злість, хоча деякі персонажі заслуговують на найсерйозніше покарання.

Чи варто брендам ризикувати та жартувати на гострі теми? Як знайти межу між смішним і недоречним?

Думаю, що бізнес має залишатися бізнесом, а справу жартувати варто залишити людям, котрі це вміють робити. Вважаю, що немає жодної теми, про яку не можна було б жартувати. Просто не розумію: навіщо це брендам? Для бізнесу це може мати вкрай негативні наслідки.

Чи відчуваєте ви себе публічною особистістю? Коміку потрібно будувати особистий бренд чи достатньо просто бути смішним?

Вже відчуваю. А щодо особистого бренда… Якщо чесно, то у мене такий стиль, що я загалом живу інтуїтивно. Ніколи такого не було, щоб я сів за стіл і написав, наприклад, план на рік. Я б таке порівняння навів: в природі озеро з'являється саме по собі, а буває, що хтось копає ставок, зариблює його, робить це красиво, тобто будує бренд. В мене озеро саме з’являється, а іноді відбувається землетрус. Однак через природні катаклізми іноді також щось красиве виходить, наприклад каньйони. Ні, я не займаюся побудовою свого бренда.

Ви створюєте чимало колаборацій з іншими коміками, особливо коли справа стосується фандрейзингу для допомоги ЗСУ. Як вам вдається позбутися думки про конкуренцію, аби працювати на спільну мету?

Я азартна людина і дуже полюбляю конкуренцію. Вона штовхає вперед і заводить, тому що я виріс на «Лізі сміху». Мені подобається, коли є присмак змагання, який дає додаткову мотивацію. Хочеться зробити краще, ніж у когось. Вважаю, що мені це вдається.

Але я не забуваю, що у нас війна і ми всі разом робимо одну справу. Коли  треба було підтримати збір, то я неодноразово звертався до своїх колег, а вони до мене. Звісно, мені хочеться зробити це креативніше, аніж інші роблять. Тож смак змагання не пропадає. Проте скільки хто зібрав – це вже інше питання. Ти зібрав більшеі— це круто і всі кошти  будуть спрямовані на потреби армії.

Яка найцікавіша або найбільш неочікувана співпраця у вашій кар'єрі? Чи була пропозиція від бізнесу або установ, що вас здивувала?

Була дивна пропозиція від клініки хірургії. Мені пропонували заради експерименту та для її реклами  зробити пересадку шкіри — вживити фрагмент на тон темніше чи світліше у будь-якому місці. Звісно, я на це не погодився. Проте тримаю повідомлення в закладках, можливо, колись воно мені знадобиться. 

Чи можна зараз бути успішним коміком без соцмереж? Чи TikTok, Instagram і YouTube вирішують все?

Ми можемо укласти парі. Все, що приносить прибуток (TikTok, Instagram, YouTube, Facebook), видалю на три місяці, і подивимось, чи стану я відомішим. Вважаю, що можна стати популярним навіть тоді, коли у всіх є такі інструменти, а в тебе нічого з цього немає. Це цікаво, ти вже не в тому становищі, ти вже виділяєшся, але головне – цим скористатися.  Є вулиця, є люди зі смартфонамиі– стовідсотково можна стати легендою без власних сторінок у соцмережах. Головне – вміти правильно застосувати креатив, використовувати свій мозок. Так, на початку буде трішки складно. І це вийде не у всіх, може, лише в мене.

Чи допомагає гумор працювати   з негативом у соцмережах? Як реагуєте на хейт?

З холодною головою. Треба спокійно контр атакувати, але з подвійною силою. У такий час ми живемо, що негативні коментарі можуть прилетіти будь за щоі— по ділу та без, і на це треба реагувати нормально. Публічна людина повинна прийняти це як даність, тому що сама виставила себе напоказ. Абсолютно нормально, що когось ти дратуєш, комусь щось не подобається. Я за свободу слова. Якщо, звісно, це не переростає у булінг, бо то дійсно погано. А взагалі гірше, коли нічого не пишуть.

Зробіть передбачення на наступний рік для українських коміків і стендаперів.

На тих, хто буде працювати, чекає гарне майбутнє, на всіх інших — ні. Я вважаю, якщо порівнювати голос комедіантів та співаків і музикантів, то  в останніх краще майбутнє.  Ми все ж не Велика Британія,   у нас співоча країна. Ми в цьому плані природно талановиті,  а комедія це не наш національний жанр. Гумор у нас, безумовно, є, але він десь на четвертому або п’ятому місці. Періодично будуть сплески успіху комедійних зірок, але не більше того. Та й стан в країні не дає цілковито розкритися, увімкнути фантазію, розслабитися, бути великим клоуном. Отже, передбачення таке: середня нейтральна погода з періодичними спалахами талановитих коміків.