Складнощі цивілізованого лобіювання

У березні 2024 року набув чинності закон "Про лобіювання", який покликаний зробити прозорішими процеси впливу на ухвалення державних рішень. Чого очікують від закону бізнес та суспільство України та коли відбудеться повноцінний запуск інституту лобіювання розповів заступник директора з правових та регуляторних питань НОВА ПОШТА ГЛОБАЛ, відповідальний за взаємодію з органами влади в групі компаній NOVA Денис Базілевич.

Лобізм існував в Україні завжди, але така діяльність зазвичай велася або через контрольованих депутатів різних рівнів, або через "своїх" людей у виконавчий владі. Не дивно, що ухвалення цього закону було однією з головних рекомендацій Єврокомісії̈ на шляху до офіційних перемовин щодо вступу України до ЄС.

З ухваленням закону про лобізм Україна отримає інструмент цивілізованого впливу на прийняття державних рішень?

По-перше, я б називав такі правовідносини за термінологією закону, а саме — лобіюванням. «Лобізм» має негативний присмак.

По-друге, закон — це важливий, але не достатній інструмент урегулювання лобіювання в будь-якій країні. Окрім закону, мають бути створені системні умови прозорості, розвитку, просвітництва й заохочення саме професійного та легітимного впливу на органи влади. Причому це шосе з двостороннім рухом: під такі ж умови мають підпадати органи державної влади (об’єкти лобіювання).

До того ж важко говорити про ефективність лобіювання сьогодні під час повномасштабної війни і в умовах відсутності інформації про діяльність органів влади, розкладу пленарних засідань Верховної Ради, комітетів, порядків розгляду законодавчих ініціатив, контактів ключових гравців тощо. Іншими словами, у нас зараз апріорі закладені перепони для повноцінного провадження лобістської діяльності. Тому вся подальша дискусія про ефективність або неефективність закону має відбуватися з огляду на цей фактор.

Якими є переваги та вади ухваленого закону?

Оцінити його має бізнес, професійні бізнес-об’єднання та інші суб’єкти лобіювання саме у сфері практичної реалізації. На це потрібен час.

Візьмемо для прикладу Європейський реєстр прозорості, модель якого покладено в основу українського закону, і побачимо, що він пройшов багаторічний шлях від добровільного застосування до обов’язкового. Цікаво, що під час цього тестування навіть відійшли від терміна «лобіювання», замінивши його на «представлення інтересів», що стало результатом суспільного консенсусу. 

Чи стане масовою практикою укладення контрактів між бізнесом та офіційними лобістами?

Думаю, масовою така практика точно не стане, оскільки це нова сфера правовідносин, яка потребує роз’яснення логіки та механізмів регулювання. У світі є низка країн, у яких такі закони існують лише на папері, оскільки механізми реалізації нечіткі й непрозорі. З іншого боку, дуже не хотілося б, щоб цей закон став інструментом влади для контролю над бізнесом, адже вибіркове застосування законодавства під час війни, на жаль, досить поширене явище.

Українські бізнес-середовище та суспільство готові сприйняти відкритий і прозорий лобізм?

Я впевнений, що суспільний дискурс, переосмислення цінностей і фундаментальних засад державної влади в інституційному розумінні мають активно відбуватися саме зараз. Війна оголює суспільство, дуже боляче підсвічує всі його вади й недоліки, ключовою з яких є саме корупція. Інституціалізація лобіювання, звісно, сприяє зменшенню корупції і використанню цивілізованої системи побудови відносин між бізнесом і владою, але, знову ж таки, за однієї умови — це бажання має бути спільним.

Чи дозволить ухвалений закон знизити тіньовий вплив на прийняття державних рішень з боку олігархів та інших зацікавлених осіб, чиї інтереси можуть відрізнятися або навіть конфліктувати із суспільними?

Не думаю, що це стане можливим в умовах сьогодення з огляду на поширену практику, коли олігархи мають своїх лобістів усередині влади: чи то «свого» депутата в парламенті, чи то «свою» людину у виконавчій владі. Звісно, що більша прозорість процесів ухвалення рішень, оприлюднення позицій різних сторін має створити перешкоди в просуванні окремих вузькопрофільних інтересів. Водночас, окрім закону про лобіювання, у суспільстві мають працювати інші інструменти відкритості, підзвітності та контролю за діяльністю органів влади. 

Закон надав дієві механізми адвокації громадських ініціатив? Адже не секрет, що їх часто використовують як тіньовий суб’єкт лобіювання і тиску, у тому числі для лобіювання певних бізнес-інтересів.

Згоден з вами. Я знаю, що протягом багатьох років неприбутковий сектор (громадські організації, аналітичні центри, бізнес-об’єднання) виступали проти поширення норм закону на їхню діяльність. Жорсткі дискусії точилися під час кожної чергової спроби врегулювати лобіювання. І щоразу я був проти цього, оскільки уявити собі весь діапазон впливу без урахування цієї категорії просто неможливо. Наприклад, у Європейському реєстрі прозорості передбачено обов’язкову реєстрацію таких організацій. Ба більше, навіть заклади вищої освіти та релігійні установи / організації мають задекларувати свій інтерес у впливі на ключові інституції ЄС. З тобою особисто не зустрінеться жоден високопосадовець Єврокомісії, якщо тебе немає в реєстрі.

Якою має бути відповідальність за спроби лобіювання поза межами встановлених законом правил?

Це має бути не лише відповідальність за законом. Потрібно активно залучати інших суспільних акторів, професіоналізувати спільноту, проводити журналістські розслідування, розвивати функції громадського нагляду та контролю (watch-dog організації).

Чи існують перестороги щодо окремих норм закону, які, можливо, доведеться із часом або з напрацюванням практики коригувати?

Звісно, так, але немає сенсу про них говорити на цьому етапі. Є багато питань і до тлумачення тієї або іншої норми. Саме тому при послідовному підході до врегулювання такої сфери суспільних відносин має бути перехідний етап для тестування нових правил, ознайомлення з технічними можливостями Реєстру прозорості, отримання можливості проведення консультацій, активної роз’яснювальної роботи з боку органів влади тощо.

Окрім того, я поділяю ключову пересторогу багатьох представників бізнесу і бізнес-об’єднань, що повноцінний запуск інституту лобіювання можливий лише після закінчення воєнного стану, коли будуть поновлені інші права і свободи людини, громадянина, бізнесу, без яких говорити про цивілізоване лобіювання сьогодні дуже складно.

Денис Базілевич, з заступник директора з правових і регуляторних питань НОВА ПОШТА ГЛОБАЛ, відповідальний за взаємодію з органами влади в групі компаній NOVA. Досвідчений консультант і тренер з питань лобіювання та адвокації низки комерційних та некомерційних організацій, а також програм міжнародної технічної допомоги. Очолював Інститут професійного лобіювання та адвокасі, до ключових завдань якого входила участь у розробці моделі правового регулювання лобіювання в Україні, а також популяризація цивілізованого лобіювання в українському суспільстві